Нещодавно прес-секретар Білого дому Джен Псакі була змушена виступити із заявою про допомогу Україні щодо її безпеки, нібито спростовуючи звинувачення чи чутки про те, що допомогу Україні в безпеці стримували. Прямо вона назвала це нісенітницею. Вона підкреслила, що напередодні американсько-російського саміту було передано150 мільйонів доларів, включаючи летальну допомогу, і що зараз (18 червня 2021 року) була виділена вся сума, призначена Конгресом США. Потім вона повторила цитату президента Байдена на саміті НАТО, що ми будемо продовжувати ставити Україну “в можливість продовжувати протистояти російській фізичній агресії”. Нарешті вона заявила, що резервні фонди були підготовлені у разі подальшого вторгнення Росії в Україну, оскільки президент Байден прямо сказав президенту Путіну, що ми будемо непохитно підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
У політиці, зокрема в політичних міжнародних відносинах, представлення більш важливе, ніж реальність. Навіть більше, коли одна країна знаходиться на значно вищому становищі, а отримувач виплат залежить від щедрості благодійника та, що ще більш важливо, добросовісності. У політиці добросовісність або повна чесність часто відсутні.
Два висновки з Саміту Байдена-Путіна полягали в тому, що Путін з його звичною хитрістю та багаторічним досвідом розглядав Байдена доброю людиною, що для Путіна означало того, кого можна обдурити та змусити схилитися. Байден представив список червоних ліній, а Путін – свій. Не дивно, що одним із таких для Путіна є членство України в НАТО.
Ці політичні перестановки нагадують поведінку США під час “холодної війни” щодо прагнень України до незалежності та перенятості Державного департаменту та розвідки США позицією “великоросів”. Чесно кажучи, така поведінка була безпринципною та ганебною. Американська розвідка навіть намагалася і частково проникла в українське американське суспільство, щоб розкрутити цю нісенітницю.
Справді президент Байден – чесна людина, але не така, хто сміливо наважиться на принципи. Якби це не були його риси характеру на початку його кар’єри, вони, безумовно, були сформовані також при Президенті Обами. Президент Обама мав червоні лінії, але не обов’язково дотримувався. З огляду на ці основні спостереження, яке майбутнє?
На початку червня, безпосередньо перед самітами НАТО і Путіна, президент Байден запросив президента України Зеленського до Білого дому протягом літа. Я підозрюю, що на цьому саміті президент Байден представить президенту Зеленському альтернативу. Це освічена здогадка з мого боку, сформована все більш і менш піднесеними повідомленнями, які там викидають сурогати американської розвідки, включаючи українських американців.
Я також вірю, що президент Зеленський буде дещо вражений, коли відвідає Білий дім. Він усвідомлює, що повинен бути задоволеним лише візитом. Чесно кажучи, той, хто не мав політичного досвіду, виступаючи на міжнародному рівні, президент Зеленський поводився належним чином досі, за винятком його зустрічі з секретарем США Блінкеном. Зеленський занадто високо оцінив саму зустріч, хоча держсекретар США нічого не дав.
Можна зробити висновок, що зустріч Блінкена була прелюдією до зустрічі Білого дому. Наприкінці дня на своїй зустрічі з президентом Байденом, коли президент Байден скаже, що готовий призначити Україну головним союзником США, що не є членом НАТО (MNNA), президент Зеленський повинен зберегти як спокій, так і інтелект, щоб висловити свою вдячність, але відхилити призначення на користь членства в НАТО. Зараз чиниться великий тиск, і цей тиск буде ще більший на зустрічі. Американська розвідка працює над людьми Зеленського та українсько-американською спільнотою своїми проникливими способами.
MNNA зачиняє двері прагненням України до НАТО і не надає УКРАЇНІ жодної безпеки чи будь-якої іншої оборони, включаючи летальну допомогу, яка не була надана або не може бути надана через Конгрес США. Тим більще, що підтримка оборони України в Конгресі є двопартійною. MNNA не є тимчасовим статусом на шляху до НАТО, оскільки жоден член НАТО не був MNNA. Я вважаю, що президент Байден добросовісно пропонує MNNA, боячись перетнути червону лінію Путіна. Однак президент Зеленський повинен пам’ятати про те, що заохочення інших у цій хитрощі не є добросовісним, а бюрократичним троянським конем.
Так само добросовісно Президент Зеленський повинен ввічливо відмовитись від MNNA та наголосити на прихильності України до членства у НАТО. Подібно до незалежності України під час “холодної війни”, членство в НАТО відбуватиметься за сприяння США і, незважаючи на небажання США, головним чином завдяки наполегливості розумних і незламних українців, одержимих інтересами України в першу чергу та відмовившись продати ці інтереси заради деякої недалекоглядної політичної вигоди.
22 червня 2021 року Аскольд С. Лозинський