Аскольд Лозинський
12 вересня 2024 року
У ході українсько-російської війни було піднято кілька питань, деякі з них були спровоковані погрозами з боку Кремля. Чи вдасться Росія до ядерної зброї? За яким сценарієм може розвалитися Російська імперія? Що в такому випадку станеться з ядерним арсеналом?
Існує багато шкіл думок щодо відповідей на ці запитання, переважаючою в Сполучених Штатах і багатьох країнах Заходу є нині застаріла відповідь умиротворення або угодування. Єдиною правильною відповіддю було те, що угодування Росії ніколи не мало успіху в минулому. І чому б це зараз змінилось?
Війна виявила деякі слабкості Росії. Вранці 24 лютого 2022 року, коли Росія вторглася повною силою, багато західних політичних і військових експертів дали Україні тиждень. Це точно змінилося через два з половиною роки. Росія продовжує гавкати про свою могутність, але її укус значно менший. Фактично, якби Росія воювала відповідно до загальноприйнятих норм міжнародного права, тобто без військових злочинів, нападів на цивільні об’єкти, жінок і дітей, викрадень, зґвалтувань і грабежів, її успіх і втрати України були б значно меншими.
Вторгнення України на російську територію важко оцінити, оскільки спротиву не було великого, а місцеве населення виглядає здебільшого миролюбним, не завдаючи великої опозиції, якщо вона взагалі є, але час покаже. Задіяно лише десять тисяч українських військових. Очікується подальше вторгнення в Брянську та Бєлгородську області. Ракетні та безпілотні удари по воротах Москви наразі незрозумілі, але реальні.
Ніхто не висловить свою думку щодо часових рамок, але багато хто висловить думку про сценарій закінчення війни. Багато в чому це залежить від значної, необмеженої та своєчасної підтримки Заходу. Поки бракує останніх двох факторів. Переважає ще одна умова. Я ніколи не зустрічав в Україні нікого серед політичного чи військового керівництва чи навіть таксиста, який не боїться перемоги Трампа в листопаді.
Подорожуючи Україною, у Києві я зустрівся з громадянином України ерзянського походження та одним із головних лідерів ерзянського народу не лише в Україні, де їх понад тридцять тисяч, а й ерзянського народу в Мордовії, якого дуже ганьбили Кремля та колишнього лідера Ліги вільних націй Боляєнь Сиресь. Я поставив йому ці запитання, і ось його відповідь:
“Процес розпаду РФ є неминучим, його можна лише загальмувати чи прискорити. Росія розпадається з початку минулого століття. Більшовики врятували її за рахунок нової ідеї, тотального терору, жорсткої експлуатації населення. Штучно створений «Союз» залишався несталим і розвалився. Зараз ми спостерігаємо чергову спробу врятувати імперію. РФ це переформатований СССР, суміш царської Росії та СССР. Прапор, герб позаминулого століття, державній устрій – із минулого. Головною причиною розпаду СССР було небажання Союзних республік, бути у складі СССР. Зараз «огризок» могутнього «Союзу» утримує силою не тільки національні республіки, але й регіони, які не хочуть бути під владою Москви. Це не кожен бачить. Але, чи багато людей передбачали розпад СССР?
Є ознаки того, що державна система управління напередодні колапсу, який приведе Росію до розтягнутого в часі хаосу зі всіма наслідками. Чи може хтось врятувати РФ? Ні! Чи може світ зробити процес розпаду номінально керованим, мінімізувати жертви та втрати? Так! Але, потрібні спільні зусилля світу та сил зацікавлених у розпаді. В першу чергу це представники
поневолених національних та регіональних рухів, які ставлять на меті створення вільних, незалежних, демократичних держав, які бачать себе частинками цивілізованого світу, які розділяють його принципи та цінності. Ці рухи поки що слабкі. В першу чергу тому, що не мають ніякої допомоги від того світу, до якого вони бажають приєднатися. Рухи вже об’єднуються.
Найбільш розвинутою та серйозною є Ліга Вільних Націй, учасники якої оголосили без’ядерний статус своїх майбутніх держав та вимагають денуклеаризації РФ.
Ядерна могутність РФ викликає сумніви вже зараз. Основна маса цієї зброї була прийнята на озброєння у 70-80 роках. Наприклад, продовження терміну експлуатації ракетного комплексу СС-18 ( SS-18, Satan) із залученням виробника (Південмаш) в останній раз здійснювалася у 2006 році. Що стосується «розповзання» ядерної зброї після розпаду РФ, то більш за всіх цім лякає саме РФ. ЯЗ це не автомат, чи гармата, це складний комплекс, який потребує спеціальних знань, обладнання, умов зберігання, обслуговування та перевезення. Крім того, компоненти сучасної ядерної зброї потрібно час від часу замінювати, а вони дуже специфічні. Тому, маючи добру волю сучасні держави легко це можуть обмежувати.”
Це альтернатива до політики Заходу угодовування яка на протязі 100 років виявилась хибною, але чомусь далі продовжується. Щоби легше це зрозумів Захід слово угодовування треба замінити просто на “заохочення,” бо дійсно ця політика заохочує імперію до чортової дії.