У червні 1963 року, шістдесят років тому, президент Джон Ф. Кеннеді відвідав Берлін, майже через два роки після того, як комуністи побудували Берлінську стіну, що відокремлювала Схід від Заходу. Він виголосив пам’ятну промову, в якій висловив солідарність з жителями Берліна. «Сьогодні у світі свободи найбільше пишаються «Ich bin ein Berliner» (Я берлінець)». Той мур був символом комуністичних репресій над поневоленим народом і надією на свободу в їхніх головах, яку представляв інший бік муру. На Схід ніхто не тікав.
Далі президент Кеннеді сказав: «І є деякі, хто каже, що в Європі та інших країнах ми можемо працювати з комуністами. Lass’sie nach Berlin kommen (Нехай приїжджають до Берліна)».
Ці знаменні слова підсумували мої думки минулого тижня, коли українці в усьому світі відзначали 32-у річницю проголошення відновлення незалежності України. Я дивився на достойників, гостей і загальних учасників цих урочистостей і зауважив, що, справді, принаймні того дня ми всі були українцями. Це справді було свято, але частково затьмарене поточними подіями, вшанування памяті понад ста тисяч сучасних українських героїв, у тому числі розстріляних мирних жителів, серед яких жінки та діти, все ще свято незламного українського духу.
Коли я чую про дипломатичні канали, щоб «забезпечити вихід» для росіян у поточній війні проти українців і українську незалежність, я глибоко обурююся, повертаючись до слів президента Кеннеді: «нехай вони прийдуть до Берліна (Україна)». Нехай приїдуть і побачать розруху, розбомблені націлені дитячі будинки, пологові будинки, лікарні та резиденції. Нехай тоді говорять про «роботу» з росіянами.
Деякі світові лідери не прислухалися до слів президента Кеннеді щодо сучасних проблем, зокрема російської агресії проти України. Декого, як-от прем’єр-міністра Угорщини чи маловідомих претендентів на пост президента від Республіканської партії в США, можна знехтувати через відсутність важливості. Однак лідер найбільшої церкви у світі став збентеженням для вірних та ієрархії цієї Церкви. Його останнє прославляння будівничих зла під назвою Російська імперія неможливо виправдати чи навіть пояснити. Це продукт невігластва або психозу. Тим не менш, його ідеологічну та моральну, можливо, вікову дисфункцію необхідно вирішити. Оскільки в Церкві немає процесу імпічменту, а також її ієрархії зокрема, ті, хто кинув виклик Святому Духу, обравши його, не мають достатню відвагу. Має відбутися значне спонукання до того, щоб він наслідував приклад свого попередника. Або нехай приїде в Україну, подивитись, що зробили його «друзі». Бог діє таємничими способами.
Президент Байден розчарував. Інакше як можна пояснити зраду України на саміті НАТО. Можливо, президент Байден вважає, що запрошення України до НАТО виключає переговори з Росією. Чесно кажучи, звідки і як можуть виникнути такі розмови. Володимир Путін є світовим ізгоєм з ордером на арешт від Міжнародного кримінального суду. Єдиний вихід – відновлення територіальної цілісності України, компенсація в сотні мільярдів і деколонізація Російської імперії. Без останнього наступна російська агресія – лише питання часу.
Чесно кажучи, президент Байден багато в чому зобов’язаний Україні, оскільки захоплення України Росією було прискорено через відсутність у колишнього начальника віце-президента Байдена зовнішньополітичних повноважень і його бездіяльність. Важливо також зазначити, що більшості поставок зброї Заходом в Україну передує відмова, потім настає період, коли Америка виявляється неправа, і лише тоді надається військова підтримка, іноді завдяки переконливим зусиллям союзників Америки, які не мають військового досвіду. . F-16 є яскравим прикладом того, як Голландія та Норвегія активізуються та діють там, де Америка не була лідером, а стала послідовником.
Після святкування, але напередодні ще однієї зими війни та розрухи, важливо зосередитися на боротьбі та кінцевій меті, а також на своїй ролі, навіть якщо вона допоміжна. Добро ніколи не примириться зі злом. Свобода не може йти на компроміс із репресіями. Ми повинні усвідомити, що собою представляє Російська імперія, і вирішити позбавити світ від цього лиха.
30 серпня 2023 р. Аскольд Лозинський