Categories
Uncategorized

ГОЛОДОМОР-ГЕНОЦИД 1932-1933 В УКРАЇНІ: ВИЗНАННЯ ЗАРАДИ ВІЛЬНОГО МАЙБУТНЬОГО СВІТУ

Щорічно в останню суботу листопада українці та усі вільні народи світу вшановують пам’ять мільйонів людей, які загинули від штучного голоду – цілеспрямованого геноциду, організованого в Україні комуністичним окупаційним режимом впродовж 1932-1933 років. Після завершення Першої світової війни, коли імперії впали, а поневолені народи здобули свободу, українці розпочали боротьбу за власну державність. На жаль, після довгого збройного спротиву, ці прагнення зазнали краху. У 1921 році більша частина українських земель опинилися під контролем російських більшовиків. Однак окупація України не означала підкорення її народу, який…

26 листопада 2021

Сергій Кузан

Український Центр Безпеки та Співпраці

 

Щорічно в останню суботу листопада українці та усі вільні народи світу вшановують пам’ять мільйонів людей, які загинули від штучного голоду – цілеспрямованого геноциду, організованого в Україні комуністичним окупаційним режимом впродовж 1932-1933 років.

 

Після завершення Першої світової війни, коли імперії впали, а поневолені народи здобули свободу, українці розпочали боротьбу за власну державність. На жаль, після довгого збройного спротиву, ці прагнення зазнали краху. У 1921 році більша частина українських земель опинилися під контролем російських більшовиків. Однак окупація України не означала підкорення її народу, який продовжував опір окупантам.

 

Щоб зберегти «імперію зла» кремлівські керманичі, на чолі зі Сталіним, вчинили один із наймасштабніших злочинів ХХ століття – Голодомор-геноцид українського народу, який полягав у:

•Повній конфіскації зерна та будь яких продуктів харчування у населення представниками совєтської влади, які супроводжувалися терором та вбивствами;

•Військовій блокаді території України для унеможливлення порятунку людей від голоду шляхом втечі за кордон, на територію Росії чи до великих міст;

•Запереченні советським керівництвом геноциду та відмови від міжнародної допомоги Україні для порятунку помираючих.

 

Комуністичний режим намагався усіляко приховати свій злочин, знищуючи документи про рівень смертності, адже мова йде про мільйони загиблих. На думку дослідників, лише за перше півріччя 1933 року загинуло понад 4 мільйони людей в Україні. Остаточна цифра вбитих значно більша, над її встановленням досі працюють дослідники.

 

Сучасна Росія у своїй агресії проти України та західних демократій все більше опирається на комуністичну спадщину намагаючись виправдати злочини та мільйонні жертви тоталітаризму. Комунізм, на відміну від нацизму, так і не був засуджений. Світова спільнота досі навіть не спромоглася на відповідну резолюцію Генеральної асамблеї ООН. Це одна із причин чому за останні роки світ знову скотився до часів «холодної війни», адже непокаране зло – зростає.

 

Українці продовжують боронити демократію та власний євроатлантичний вибір. Заплативши високу ціну вбитими і пораненими військовими та цивільними, мільйонами біженців, окупованими Росією територіями Криму, Донеччини та

Луганщини. Тому визнання геноциду українців у 1932-1933 роках демократичними державами — це питання вільного майбутнього світу, справедливості та невідворотності покарання для злочинців.

 

Ми закликаємо кожного порушити питання остаточного визнання Голодомору-Геноциду 1932-1933 років та привернути увагу світової спільноти до трагедії, надіславши відповідне звернення на адресу урядовців та парламентарів демократичних держав.

 

«Ми все розуміємо – це може бути незручна правда. Але якщо ми її не скажемо, то ми ніколи не станемо власне вільними людьми» – Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті. 

 

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті, експерт у сфері комунікацій, освіти і культури. Представник Уряду України в Опікунській раді фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» Федеративної Республіки Німеччина.

 

«Ми живемо у світі, де уряди лібералів і демократів досі не хочуть ідентифікувати Голодомор як геноцид, бо не хочуть образити Москву» – Любомир Луцюк, канадський політичний географ, професор Королівського військового коледжу Канади.

 

Любомир Луцюк  – професор Королівського військового коледжу Канади, канадський політичний георгаф та дослідник українського походження. Спеціалізується на політичній географії Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, дослідженнях біженців, етнічній та імміграційній історії Канади.

 

«Я витратив чимало часу на вивчення геноциду, і розглядаючи Голодомор, – на мою думку, він є геноцидом. Немає причин, щоб говорити по-іншому» – Норман Наймарк, американський історик, професор Стенфордського університету.

 

Норман Наймарк – американський історик, фахівець із сучасної історії Східної Європи, а також з тем геноциду та етнічних чисток у регіоні, професор у Стенфордського університету.

 

«Сталін та керівництво російської комуністичної партії, більшовики, як їх називали в ті часи, вчинили геноцид проти української нації» – Федеріго Аргентьєрі, італійський історик, директор Guarini Institute for Public Affairs.

 

Федеріго Аргентьєрі – італійський науковець та академік, директор Guarini Institute for Public Affairs в John Cabot University у Римі, член Асоціації слов’янських, східноєвропейських та євразійських досліджень.

«Беручи до уваги усі проведені мною дослідження Голодомору, я переконаний в тому, що це був геноцид» – Олег Воловина, директор Центру демографічних та соціально-економічних досліджень українців у США.

 

Олег Воловина – соціолог та демограф, директор Центру демографічних та соціально-економічних досліджень українців у США при Науковому товаристві імені Шевченка в Нью-Йорку. Дослідник Центру Славістики, Євразії та Східної Європи Університету Північної Кароліни в Чапель Гілл, США. Дослідження проведені спільно з командою Інституту демографії та соціальних досліджень України

 

“Путін вкрай негативно ставиться до викриття Голодомору, адже це була спроба стерти ідею цієї незалежної української нації” – Дональд Ріттер, американський екс-конгресмен, член Правління Фонду Пам’яті жертв комунізму.

 

Дональд Ріттер – екс-конгресмен, член Правління Фонду Пам’яті жертв комунізму створення якого було схвалено Актом Конгресу США у 1993 році. Почесний президент Афгансько-американської торгової палати та старший радник Афганської міжнародної торгової палати.

 

«Віддати шану усім загиблим від комунізму та російського імперіалізму» – Марта Федорів, радниця директора Фонду пам’яті жертв комунізму.

 

Марта Федорів – радниця директора Фонду пам’яті жертв комунізму, одна із лідерок української громади США.