Categories
Uncategorized

УКРАЇНСЬКА ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА – КОНСТИТУЦІЯ 1710 РОКУ

Незалежній українській державі тридцятий рік, і хоча вона має свою частку проблем та недоліків, демократична схильність є дуже сильною її стороною. Принаймні дві масові революції в ході демонстрували, що громадянське суспільство та його роль, визначені Організацією Об’єднаних Націй та теоретиками демократії, дуже живі в Україні. А ще є люди індивідуалісти. М’яко кажучи, мій рахунок населення складається з дуже прозахідних демократичних, освічених людей. А ще є документ понад триста років, який підтверджує це твердження. Насправді історично склалася демократична українська традиція, яка сягає часів київських князів монархів, коли відбувалися громадські віча і закони кодифікувались на благо суспільства ще в XI столітті. Але найбільш…

      Незалежній українській державі тридцятий рік, і хоча вона має свою частку проблем та недоліків, демократична схильність є дуже сильною її стороною. Принаймні дві масові революції в ході демонстрували, що громадянське суспільство та його роль, визначені Організацією Об’єднаних Націй та теоретиками демократії, дуже живі в Україні. А ще є люди індивідуалісти. М’яко кажучи, мій рахунок населення складається з дуже прозахідних демократичних, освічених людей. А ще є документ понад триста років, який підтверджує це твердження.

     Насправді історично склалася демократична українська традиція, яка сягає часів київських князів монархів, коли відбувалися громадські віча і закони кодифікувались на благо суспільства ще в XI столітті. Але найбільш переважним свідченням українського демократичного духу та його прихильності до демократичного, а не авторитарного правління був період українського Козацтва, суспільства вільних людей, оформленого на островах нижнього Дніпра  ще в XVI столітті.

     Письмова Конституція, прийнята в 1710 році, є безперечним документом про цю схильність. Але до того термін “козаки” майже завжди передувала слова “вільні люди”, і коли через вторгнення іноземців та владні дії ця кваліфікація була під загрозою, українське товариство “Вільні козаки” прийняло Конституцію та напрочуд передову на ті часи. Є деякі свідчення того, що цей документ частково послужив зразком конституцій в інших місцях. Я б припустив, що концепція стримувань і противаг, запропонована в Конституції 1710 року була згадана принаймні деякими розробниками Конституції Сполучених Штатів Америки.

     Країна, відома як Україна, член міжнародної спільноти в ООН (дехто стверджує, що член-засновник ООН, якщо хтось приймає Українську РСР як країну, незважаючи на відсутність незалежного оборонного та зовнішньополітичного сектора), датує свою історію Київська держава, яка по суті була монархією в IX ст. Київ був заснований задовго до цього як комерційний центр у V ст.

    Київську державу змінила інша монархія, яка просто переїхала на Захід і була відома як Галицько-Волинська держава. Обидва вони були знищені азіатськими ордами, татарами і монголами і врешті-решт потрапили під захист Литовсько-Польської злуки, яка згодом була розділена так, що українська територія стала колонією Польщі та її дворян по суті.

     Польське правління не було доброзичливим, оскільки суспільство на їх придбаних землях було розшарованим. Поляки зазвичай служили землевласниками, могутнішими за короля у Варшаві. Корінне населення служило робітником на цій землі та посередниками. В 1556-7 роках один з непольських шляхтичів, як поборник робітників, допоміг заснувати фортецю – острів, фактично оазис свободи в нижній частині річки Дніпро як табір для вільних людей. Цей острів став відомий як Запорізька Січ, а вільні люди там стали називатися Запорозькими Козаками. Пізніше появилися аж сім додаткових фортець.

     Оскільки польські зловживання ставали все більш поширеними та обтяжливими, особливо антиукраїнськими, деякі українські дворяни стали більше залучатись не лише до проекту „Запорізька Січ”, а й до створення шкіл та вищих академій. До 1648 р. зловживання польською шляхтою досягло точки перелому і почалося повстання. Керівником цього повстання була вільна людина, а також шляхтич, котрого поляки особисто обідили. Революція була успішною до такої міри, що повстання Козаків дійшло до стін Варшави лише для того, щоб відійти, оскільки не було потреби в пануванні над Польщею.

     Вождь Козаків був відомий як гетьман, і його, по суті, демократично обирали, принаймні вільні люди на Запорізькій Січі. У 1648 році цим гетьманом був Богдан Хмельницький. На жаль, після перемоги повстання 1648 року, оскільки було багато ворогів, поляки, татари, гетьман Хмельницький вступив в домовлення з московським царем, відомим як Переяславський договір.

    До Переяслава гетьманів і старшин обирали. Однак багато наступних гетьманів не обирали, а призначав московський цар, зловживаючи не лише Переяславським договором, але традицією Козаків. Ці московські сурогати часто приймали авторитарну позицію, крім відсутності належних виборів, вони неправильно застосовували державне майно для власного використання та знущалися над людьми.

    Наприкінці XVII століття шляхтич взяв на себе роль гетьмана. Звали його Іван Мазепа. Він був вченою людиною, яка витратила багато часу та власного багатства на освіту та культурне відродження. Гордістю його правління стала українська освіта. Духовенство дуже долучилося. Ці зусилля не особливо сподобались московському цареві Петру I, який відповів гнобленням. Повстання проти московського царя відбулося козацьким гетьманом Іваном Мазепою та його союзником шведським королем Карлом XII.

     На жаль, у Полтавській битві 1709 року шведи та козаки були розгромлені та змушені тікати. Вони втекли до Османської імперії і створили штаб-квартиру в місті Бендери, сьогодні Молдова чи Придністровя. Саме там гетьмана Мазепи не стало і вільні козаки обрали його наступником гетьмана Пилипа Орлика. Мазепа став об’єктом європейських легенд. Навіть видатний британський поет Лорд Байрон присвятив йому довгу поему в ХІХ століття. Петербург призвав власного поета Пушкіна на вірш для плюгавлення. Мазепа був ненависний москалями. Московська православна церква випустила анафему – засудження, яке залишається на сьогодні.

     Значна частина згаданого і, зокрема, з огляду на зловживання владою попередніми гетьманами, була дуже актуальною, і козаки та їх новий провідник гетьман Орлик прийняли Конституцію 5 квітня 1710 року Розглядаючи ці обставини, важливо визнати мислення Козаків того часу, хто складав тематичний документ. Вони зазнали поразки, але наполегливо відстоювали справу української держави вільних людей. Вони були стурбовані зловживанням владою, відсутністю стримувань і противаг, фінансовими зловживаннями та соціальними проблемами, які були важливими для людей, такими як податки та соціальні виплати.

    У своїй преамбулі документа чітко видно, що його метою є перевірка зловживань попередніх гетьманів. У цьому суть української Конституції 1710 року. Вона не просто натрапляє на демократичне правління. Суть полягала в тому, щоб встановити противаги владі, щоб люди правили. Цей мандат ґрунтується на недоліках гетьманського правління в минулому. Важливо підкреслити, що недоліки та зловживання в минулому значною мірою були зумовлені московською владою та зловживанням Переяславською угодою, тобто не українською владою.

     Конституція 1710 року була написана латинською та староукраїнською мовами. Ця інформація гідна особливої уваги. Незважаючи на те, що вони були по суті робітниками сільськогосподарниками, рибаками, мисливцями , вільні люди товариства Козаків, особливо керівники, були вибірково вченими людьми. Принаймні два великі навчальні заклади високого рівня, які сьогодні поширені в Україні, датуються цим періодом часу – Острозька академія, заснована в 1576 році князем Костянтином Острозьким спочатку як Грецька та Латинська академія, та Києво-Могилянська академія, заснована в 1615 році.

     Не дивно, що рівень науки, який москалі запозичили після Переяслава і ще більше після Полтави та витонченість Конституції 1710 року, був прямим результатом зусиль, докладених незліченними українськими дворянами та лідерами української козацтва щодо освіти. З точки зору як науки, так і витонченості, Конституція 1710 року є найбільш вражаючою. Важливо мати на увазі, що ми обговорюємо Конституцію країни, яка є незалежною лише тридцять років, яка до цього була незалежною лише вісім років з XIV століття.

     Сама Конституція складається з преамбули та шістнадцяти статей. Мова є скоріше розповідною, ніж законодавчою. Преамбула є найбільш актуальною в історичному плані та для розуміння того, чому цей документ повинен був бути підготовлений у період національних втрат та в іноземному місці. Це Конституція, але в дусі це було прагненням до встановлення  втраченої держави.

     Як адвокат за освітою та підготовкою та студент конституційного права, я повинен зазначити, що деякі статті не стосувались конституційних питань, таких як статті 2, 3 та 4. Стаття 1 була конституційною проблемою, а по суті сучасна конституційна відхилення, яка нав’язувала державну релігію, здається Православну бо у злуці з Царгородом, що було прийнятним на той час, але не сьогодні, і навіть незважаючи на це, могла бути розроблена більш дипломатично. Це був просто знак часу. Багато країн, хоч і не обов’язково демократичні, нав’язували державам свою релігію. Англія досі має державну релігію.

     Цей аналіз повинен включати конституційні за характером статті 5 – 16, які стосуються законних конституційних питань, що включає демократичні норми та соціальні питання, такі як оподаткування, соціальні програми, пільги для вдів та сиріт.

     Мабуть, найголовніше, що в демократичних правилах чітко прописані три гілки влади, виконавча, законодавча та судова. Виконавча влада навіть більш обмежена, ніж у сучасних демократичних суспільствах, оскільки немає положень про виконавчі розпорядження. Висновок включає присягу, яку склав гетьман, в якій чітко прописано його вільне обрання та зобов’язання, які він покладає на тих, хто обрав його перед Богом, не допускаючи жодних зловживань  поза Конституцією.

     Особливо кмітливим і враховуючи сучасні події, причому не тільки в нових демократіях, але і у США де готель Трампа працював, що знаходиться всього за декілька хвилин від Білого дому, є стаття IX, яка звертається до державної скарбниці та встановлює систему контролю за президентськими витратами та зловживанням президентом за рахунок витрат. Конституція доручає обирання генеральних скарбників не лише національних, а й місцевих чиновників, яким надається фінансовий контроль та управління активами. Мова дуже конкретна, що гетьман не може зловживати своєю владою перетворювати державні активи для свого особистого користування.

     Корупція розглядається у статті XIV, яка стосується використання очевидної провладної діяльності для особистої вигоди. Сюди входить використання державної роботи та засобів для власної вигоди та подання вимог про компенсацію. Цікаво, що це питання грубого сучасного зловживання. Розробники Конституції 1710 року були не тільки досить кмітливими, але й проникливими, щоб прозріти все, що відбувається, і це часто потурають навіть сьогодні.

     Мене особливо вразило наповнення статті XVI, яка стосувалася квазі податків із продажу продуктів. У ньому сказано, що не всі продажі продукції підлягають оподаткуванню. Законодавство вимагає специфіки, щоб перерахувати, які товари чи товари підлягають оподаткуванню акцизами. Це не тільки встановлює рекорд, але й запобігає грубим зловживанням з боку митників, які часто мають намір не стільки збирати податок для держави, скільки збагачувати особисті особи шляхом виплат.

     Конституція завершується присягою гетьмана та його підписом та печаткою. Однак немає жодної двозначності про те, що управління державою не є одноосібною операцією, і тому принаймні документ, що демонструє демократичну форму правління, навіть якщо Гетьман є головним лідером, не на відміну від президентського, але звичайно, не монарх.

     Українську Конституцію Орлика або Бендерську можна вважати недосконалою роботою, за сучасними стандартами для демократичних суспільств, але екземпларною на той час, коли вона була розроблена та прийнята. Безумовно, її потрібно було б доопрацювати та вдосконалити, щоб відповідати сучасним стандартам, але суть полягає в тому, що вона великою мірою кодифікує мислення українських вільних людей з правами та привілеями, якими керує доброзичливий правитель за умови їх стримувань і противаг. Цей цікавий спосіб мислення значною мірою відповідає за дух народу України, який виявляє прагнення до самовизначення та пояснює їх революційний запал та вплив громадянського суспільства і навіть контроль над державою. Чесно кажучи, це суспільство громадянське. Демократична Конституція 1710 року та дві демократичні революції тільки у цьому столітті на протязі короткого існування незалежності української нації. Це великі почини.

                                                                      Аскольд С. Лозинський