У час воєнної потреби Фундація Українського Вільного Університету вирішила відкрити Воєнний Фонд, бо багато діаспорних організацій займалися тільки гуманітарною воєнною допомогою, але ніхто не займавс оборонною крім держави та хіба поодиноких добродіїв.
Ця стаття не є звітом з діяльності, радше короткий опис випадку повного абсурду, про що відповідні речники влади України повинні знати, і на що реагувати, не тільки для майбутнього врегулювання, але для компенсації потерпілим, в тому числі і нашому Фонду. Ця стаття є свого роду відкритим листом до Президента та влади реагувати, виправити та компенсувати. Ми є занадто бідні, щоби марнотратити або годувати корупціонерів.
На початку свого утворення у березні цього року Воєнний Фонд УВУ постачав таке: шоломи, бронежилети та амбулянси. В середньому періоді найбільше постачали біноклі, прилади нічного бачення, інструменти комунікації. Тепер Воєний Фонд УВУ постачає зокрема квадрокоптери або дрони для певних воюючих підрозділів, зокрема Української Добровольчої Армії, Правого Сектора, Азова та інших.
Наша засада це купити по найкращій ціні при цьому розвідуючи можливості продавців в США, Польщі, Німеччині, Великій Британії, та Україні та подбати щоби ці інструменти війни опинились остаточно на призначеному місці і використовувались для воєнних цілей.
В одному специфічному випадку понад місяць тому закуплено відносно потужний дрон Матріс 30Т, за який заплачено відносно краще ніж повну ринкову ціну. Товар був у Польщі. Для завершення діла та доставки у Польщі треба було сплатити додаткового податку 23 відсотки ВАТ. Одначе при еспорті немає ВАТ зі сторони Польщі, а транспорт в Україну коштує 100 ам. дол., тож ми так і зробили. Все було правильно оформлене і сплачене з нашої сторони та зі сторони польського склепу і відправлено в Україну до розділу “Карпатської Січі”.
Проблема зайшла на Київській митниці, де цей конечно і нагло потрібний інструмент війни рутинно затримали на 10 днів для оформлення так званої документації. В кінці Київські митники сказали заплатити 135,000 гривень різних податків, щоб можна було поставити дрон на призначене місце. “Карпатська Січ” мусіла негайно сплатити вказану суму, бо дрон був дуже потрібний для боротьби.
От чи не абсурд? Чи не злочин? Допомога державі у час війни обкладається митом тієї держави. Це мабуть державне злодійство. Закон передбачає, що продукт, який приходить в Україну за кордону, вартістю понад 100 євро обкладається митом. Але хіба цей закон діє в час воєнного стану, тим більше, коли ходить про зброю, яка призначена для захисту держави? Вибачте, нехай пояснення дадуть юристи і влада.
Ця справа вимагає дослідження чинниками України починаючи від найвищого, тобто Президента. Я підозрюю, що це приклад злодійства Київських митників, а не глупота системи. Чому, бо у минулому завважилося зложивання з сторони навіть так званих волонтерів.
У перших місяцях Фонд закупив у Львові 580 бронежилетів четвертого гатунку. Львівський волонтерський завод запропонував дати тільки половину для нашої асигнації, а другу половину затримати для себе, казади також для асигнації. Потреба була звернутися до владних структур для полагодження цього питання.
Тому, крім категоричної абсурдності, конечне рослідування, бо така поведінка чи Київської митниці, чи Львівського складу неприпустима. Не можна нищити жертвенність тих людей, яким Україна дійсно дорога. Ще гірше шкодити власним збройним силам.
Правда, такі випадки бувають у війні. Розвивається також так звана тіньова економіка, чорний ринок. Одначе це трохи інакше, бо захищаючи себе державними законами злодії, у цьому випадку, просто корумповано збагачуються, коли патріоти навколо них гинуть. Я підозрюю, що ці людською кров’ю отримані 135,000 гривні, ніколи не попадуть у державну скарбницю. Але навіть коли трапилось чудо і дійсно ці кошти вилучені по закону, то цей закон не тільки не людський, але просто зрадний, коли говоримо про потреби народу, а це головна причина існування держави, її влади та її законів – захист народу. Тут треба негайного розслідування.
15 жовтня 2022 року Аскольд С. Лозинський