Мимо то, що при цій аналізі і порівнянню є багато відмінностей, а особливо це, що у випадку захисту України передусім наголос на суверенність і територіальну цілісність держави,а Афганістан це в основі не справа суверенності, а державного ладу, бо по суті це горожанська війна у Афганістані, чи гірше основана на екстремізмі релігії та авторитаризмі замість демократії та релігійної вільності.
Вихід відносно соромливий США з Афганістану показав одну істину як Республіканську так і Демократичну. Америка стратила не тільки мільярди доларів на протязі 20 років а також кілька тисяч своїх вояків. Вже у грудні 2001 року Америка проголосила першу перемогу, що Талібан знищений,а десять років пізніше другу. Америка осягла свою основну мету, а саме знищення Осама бін Ладена у сусідньому Пакистані головного терориста подій у США 11 вересня 2001 року. Від тоді Америка зайнялася будуванням демократії у Афганістані, хіба метою неможливою для здійснення. Очевидно, що це бажання не було наскрізь доброзичливе а радше зумовлене тим, щоби терористичні структури наприклад Ал Кайда не будували свої гнізд там для нападу на Америку.
Шляхетний задум який Америка фактично не тільки не могла здійснити на жаль закінчився гірше як трагічним цирком. Чому? Бо Америка подібно до своєї історії обдурила мирне населення Афганістану. Це подібне до подій в Угорщині 1956 року, Куби у 1961 році, Чехословаччини 1968 року. Люди мали сподівання через обіцянки Америки але ці сподівання були розчаровані і в наслідку невинні зазнали жертв. У Афганістані були і будуть величезні жертви особливо жінки і діти.
Що зробила Америка, що виявилось особливо гидким коли ходить про людські жертви? Вона здавалось підбудовувала демократичні і військові структури. Вона чванилась, що видала мільярди для відбудови. Одначе хоча її вихід тривав більше року, не зрозумілим був сам вихід, а саме Америка домовлялася не з легітимною владою Афганістану, а з ворогом, з терористами Талібану. До цього домовлення легітимна влада навіть не була допущена. Тому вона, тобто легітимна влада і її збройні сили просто віддали усе коли почав наступ Талібан.
За ці соромливі заходи винні обидва останні президенти Трамп і Байден, один гірший другого. Ця поведінка чи навіть події не будуть відзеркалюватися в американському історичній спадщині цих президентів, хіба що будуть наслідки для Америки як новий терористичний напад на території США з гнізда в Афганістані, так само як Президентів Ейзенхауеру не закидають Угорщиною, Кеннеді не осуджений Кубою, Джонсон не осоромлений Чехословаччиною, а тільки В’єтнамом і то не так за поразку як за брутальність.
Яка тут наука для українців?
У політиці більшості держав-лідерів як Америки немає ні принципів ні чеснот. Америка не є лідером світу для того, що впровадити демократію чи інші основи мирного громадянського життя включно з захистом. Америка як і американці є вузько наставлені власні патріоти, які думають тільки про свої вигоди як і всі тварини. Противно до Ісламу екстремі-стичного чи ні Християнство в основі має засаду впроваджувати людей робити добро хоча дуже мало християн розуміють це коштом власної вигоди. Рівно ж є ще також і екстремне християнство яке займалося хрестоносними походами і брутальністю в ім’я Ісуса в середньовіччі, а навіть спаленням клінік абортів. Це взагалі друга тема котра вимагає окремої аналізи і як християнської а також жіночої розсудливості. Обидві сторони мають рацію, а також помиляються.
Америка є лідером у світовій політиці бо вона провадить за собою інші держави. У Афганістан пішла воювати не тільки Америка через події якій були проголошенням війни тільки Америці. Країни НАТО були заангажовані в Афганістані бо це суть чартеру НАТО, але рішення про вихід з Афганістану приймала Америка сама (тільки теоретично НАТО) і навіть не Конгрес США, не Пентагон Америки, а самі Президенти США.
Наука для України. Не ставити великі надії на захист України Америкою супроти Москви. Єдина надія через НАТО мимо того що Америка там лідерую, але усі партнери рівні. Стратегічне партнерство Україна-НАТО чи Україна-США чи Головний союзник США не член НАТО це пусті слова. Для Америки прилучення Криму чи навіть Донбасу до імперії в Москві це не таке небезпечне як для Польщі, Угорщини, Прибалтики чи других країн членів НАТО зокрема у Східній Європі. Отже ж лекція тут, що інші держави будуть захищати Україну від Москви тільки тоді коли буде для них загроза. Треба ставити так, щоби США були зобов’язані захищати, а не відходити.
16 серпня 2021 року Аскольд С. Лозинський