Основне питання тут полягає в тому, чи сприяють демократичні процеси у молодих корумпованих економічних суспільствах чи запобігають корупції уряду та суспільства. Конкретним випадком для цієї дискусії є роздвоєність України та її північного сусіда Білорусі, що виникають із попелу СРСР. Обидва корумповані передбачувано. Україна демократична, Білорусь – автократична, проте їхній рейтинг корупції дуже різний на користь Білорусі. За даними Transparency International, Білорусь посідає 63 місце у світі, Україна посідає похмуре 117 місце зі 180 країн.
Приймаючи ці рейтинги без аналізу, об’єктивний спостерігач може бути готовий сказати подяку Богу за Лукашенка. Однак я волів би жити в Україні, ніж у Білорусі. Це продукт моєї української націоналістичної короткозорості чи аналітичної короткозорості з боку людини, якою керує Transparency International? Відповідь – дещо і те, і інше.
Два роки тому я пробув кілька днів у Харкові, спостерігаючи за президентськими виборами в Україні. Місто Харків було в руках російськомовного олігарха, хоч і обраного демократичним шляхом, який з тих пір взагалі пішов на другий світ. Я був приємно здивований появою міста, і раніше я був у Харкові півтора десятка разів. Мені не вдалося знайти бур’яни в парках. Майже на кожному місці рослини людина схилялася до бур’янів. Кілька тижнів раніше я подорожував до Білорусі, зокрема, приземлившись у Мінську. Незважаючи на те, що хіба впродовж мого візиту за мною стежили невідомі супутники, я був приємно здивований появою Мінська. У парках бур’янів не було. Не дивно для мене, що в київському парку Шевченка та львівському Стрийському парку була справжня потреба в прополюванні. Для надокучливого читача жоден бур’ян не означає мало бур’янів.
Явища бур’янів можна пояснити раціонально. Диктатор Лукашенка стосується правопорядку майже до межі одержимості. Мер, хоч і корупційний Кернес, був прекрасним адміністратором, який дбав про вигляд свого царства. Однак рейтинг корупції вимагає подальшого читання (навіть прихованого або дрібного шрифту) та аналізу. Transparency International – це глобальна коаліція проти корупції. Перш ніж прийняти його рейтинг, слід поінформуватися про використовувану методологію. Індекс рейтингу, як пояснюється, базується на сприйнятті корупції. Сам веб-сайт пояснює цю концепцію “. Корупція, як правило, включає незаконну діяльність, яка свідомо приховується і виявляється лише через скандали, розслідування та переслідування “. Це багато в чому пояснює і істотно змінює картину. В авторитарному режимі мало скандалів і ще менше розслідувань, і майже немає переслідувань тих, хто найбільше виграє від корупції, а підтримує головного бенефіціара.
Окрім Білорусі, такі авторитарні режими, що залишились ще за радянських часів, як Казахстан та Вірменія серед інших, менш демократичних держав, випереджають Україну. Китай посідає 78 місце. Чесно кажучи, я здивований, що всі Стани (Туркменістан, Узбекистан) і Росія не мають вищого рейтингу. На завершення Саміту НАТО Президент США Байден був дещо здивований питанням про членство України в НАТО. Він негайно послався на відсутність демократії та поширеність корупції, перш ніж зловити себе і викласти лише інформацію про корупцію. Чесно кажучи, я впевнений, що радники президента Байдена використовували такі показники, як показник Transparency International, не розглядаючи пояснювальних матеріалів. Я не припускаю, що в Україні немає корупції. Насправді Україна досить корумпована. Тоді Сполучені Штати лише дещо корумповані. Будь ласка, враховуйте лише відділи поліції по всій території США. Все-таки Україна є зразком демократії у Східній Європі. Корупція в Україні – це довгострокова постійна боротьба, ймовірно. Президент Зеленський робить кроки. Закон про олігархів може бути великим кроком. Нікого не принижуючи, Туреччина, Північна Македонія та Албанія посідають той сам рейтинг, що Україна за цим менш ніж переконливим показником. Туреччина — авторитарність Ердогана, а інші два – у кращому випадку мінімальний внесок НАТО. Будь ласка, не заважайте прогресу України в демократизації та боротьбі з корупцією, ставлячи під загрозу її суверенітет та стратегічне значення на межі найбільшої у світі загрози, все на основі неправильно тлумаченого Індексу.
26 червня 2021 року
Аскольд С. Лозинський